«Повстання Штатів» (2024): громадянський конфлікт очима репортерів

У недалекому майбутньому Сполучені Штати опинилися в стані повномасштабної громадянської війни, викликаної тим, що президент, обравшись на третій термін всупереч Конституції, перетворив державу на авторитарний режим, а окремі штати, зокрема Каліфорнія і Техас, проголосили незалежність і створили «Західні сили», що протистоять урядовим військам.

Сюжет розгортається навколо групи журналістів і кореспондентів, які вирішують дістатися з Нью-Йорка до Вашингтона, щоб задокументувати події на «нулі» конфлікту і взяти інтерв’ю у президента, перш ніж його режим повністю впаде. Серед них - досвідчена фотокореспондентка Лі, її партнер-репортер Джоел, ветеран Семмі та молода фотографка Джессі, яка прагне випробувати себе в реальних бойових умовах.

Вони починають свою подорож з охопленого боями Манхеттена, де стикалися з хаосом вулиць, блокпостами, розбитими кварталами і періодичними сутичками між урядовими силами та сепаратистами. У перші години їхня мета виглядає практичною: пережити довгу дорогу і зібрати репортаж. Проте з кожним кілометром конфлікт стає все ближчим, а майже постійний ризик для життя змушує героїв шукати не просто історію, а можливості підтримати одне одного в цій нестабільній ситуації.

По дорозі група переживає низку сутичок, відмовляється від частини обладнання і вчиться переміщуватися через території, де сьогоднішня політична лояльність швидко змінюється ворожістю. Подекуди їм доводиться ховатися від повстанців Західних сил, інколи - взаємодіяти з ними, коли ті надають коротке прихисток заради спільної мети: підійти до столиці. В цій напрузі формується стосунок між Лі і Джессі, де досвідчена репортерка навчає новачку, як зберігати холодну голову навіть у найекстремальніших умовах.

Кульмінація настає під час штурму Вашингтона силами Західної коаліції: Західні сили, включно з військовими підрозділами з Каліфорнії та Техасу, прориваються до столиці з наміром повалити режим президента. На тлі масштабного бою група журналістів супроводжує колону повстанців, фіксуючи хаос і насильство, але основна увага фільму переходить до особистих ризиків. Під час штурму Лі, відклала камеру і поставилася між Джессі та кулею, коли атака досягла майже кабінету президента, жертвуючи собою, щоб захистити молоду фотографку; Джессі робить останню світлину Лі, що стає символом передачі професійних і моральних принципів.

Врешті «Західні сили» захоплюють президента, і він, попри свої благання про пощаду, виявляється безпорадним перед загальним гнівом та прагненням змінити країну. Джессі документує цю сцену - солдати над тілом президента - і кадр стає одним із найпотужніших зображень війни й падіння влади.

Фільм завершується не остаточною перемогою чи примиренням, а почуттям непевності: війна триває, а доля країни залишається невизначеною, що підсилює загальний тон стрічки як антиутопічної рефлексії над тим, як крихкою може бути демократія й якова ціна правди у часи глобального конфлікту.