Тор, який знову вчиться бути поруч із тими, кого любить
07.10.2026
ОглядиПісля «Раґнароку» від Таїки Вайтіті чекали приблизно того самого: яскравого космічного хаосу, дивного гумору і Тора, який нарешті перестав бути найсерйознішим персонажем у власному фільмі. «Любов і грім» це дає. І навіть більше. Питання лише в тому, чи завжди це «більше» потрібне.
Фільм буквально завалює глядача жартами. Говорять майже всі, навіть там, де сцені було б корисно трохи помовчати. Козли кричать, зброя ревнує, Зевс поводиться як самозакоханий дурник, а Тор може посеред серйозної ситуації почати розповідати історію про своє минуле. Частина цього гумору справді працює. Особливо коли він виростає з характерів — наприклад, дивні стосунки Тора зі Штормбрейкером або реакції Крижаних Воїнів на його чергову імпровізацію. Але ближче до середини виникає відчуття, що фільм боїться залишити хоча б кілька секунд без жарту. Цю проблему помічали й критики, які вважали постійний комедійний тон перешкодою для серйозніших сцен.
А серйозних сцен тут насправді достатньо.
Горр починає фільм із дуже простої, але сильної трагедії. Він втрачає доньку, звертається до бога, якому поклонявся, і розуміє, що тому абсолютно байдуже до його страждань. Звідси народжується його ненависть до богів. Крістіан Бейл грає його майже театрально: гротеск, дивні рухи, біла шкіра, довгі пальці, шепіт замість крику. Іноді це навіть нагадує моторошну дитячу казку. Шкода лише, що такого Горра у фільмі не так багато, як хотілося б. Його історія легко могла стати темнішим центром усієї стрічки.
Натомість головна емоційна лінія належить Джейн Фостер.
Наталі Портман повертається до MCU після тривалої перерви вже не просто як колишня дівчина Тора. Джейн стає Могутнім Тором і бере до рук відновлений Мйольнір. На рівні образу це чудово працює: жінка, яка все життя була вченим і людиною без суперсил, раптом опиняється в тілі супергероя. Але фільм одразу підкладає під цю фантазію дуже неприємну реальність — Джейн бореться з раком, а використання Мйольніра поступово забирає в неї шанс на лікування.
Саме тут «Любов і грім» стає набагато цікавішим, ніж його нескінченні жарти. Джейн не просто отримує силу. Вона отримує можливість ще раз побути тією версією себе, якою хотіла б залишитися. А Тор змушений дивитися на людину, яку досі любить, і розуміти, що цього разу не може врятувати її молотком.
Їхня зустріч після довгої розлуки — одна з найкращих сцен фільму. Тор спочатку поводиться так, ніби побачив старого друга, а потім помічає, що Мйольнір сам обрав Джейн. У цьому є і комедія, і ревнощі, і справжня радість від того, що вона знову поруч.
Проблема в тому, що фільм постійно смикає цю драму назад до комедії. Щойно сцена набирає емоційну вагу, хтось жартує. Це працює далеко не завжди. Навіть критики, прихильно налаштовані до фільму, відзначали, що найсильнішими є саме драматичні епізоди Джейн і Тора, тоді як легковажність часто заважає їм отримати необхідну вагу.
Візуально Вайтіті теж не сидить на місці. Найкращий приклад — битва з Горром у чорно-білому світі. Колір майже повністю зникає, залишаючи тільки контраст світла й темряви, а сині спалахи зброї стають частиною композиції. Це короткий епізод, але він одразу нагадує, що перед нами все-таки режисер, який уміє придумувати для Marvel власну візуальну мову.
А от сюжет із богами та Зевсом працює значно слабше. Ідея показати богів як самозакоханих істот, яким абсолютно байдуже до звичайних людей, цікава і напряму перегукується з історією Горра. Але замість розвитку цієї теми фільм перетворює богів на черговий жарт. Через це мотивація головного лиходія виявляється переконливішою за світ, проти якого він повстав.
У фіналі фільм повертається до головної теми — любові та втрати. Джейн не отримує чарівного порятунку, а Тор уперше за довгий час перестає бігти від емоцій. Після всіх космічних пригод його нова роль виглядає набагато простіше: він нарешті стає людиною, яка може залишитися поруч із кимось, навіть якщо не здатна виправити ситуацію.
Саме тому «Любов і грім» запам'ятовується не битвами з богами. Найкращі його моменти значно тихіші.
Акторський склад
- Кріс Гемсворт / Chris Hemsworth
- Наталі Портман / Natalie Portman
- Крістіан Бейл / Christian Bale
- Тесса Томпсон / Tessa Thompson
- Таїка Вайтіті / Taika Waititi
- Рассел Кроу / Russell Crowe
- Джеймі Александер / Jaimie Alexander
- Кріс Пратт / Chris Pratt
- Пом Клементьєфф / Pom Klementieff
- Дейв Батіста / Dave Bautista
- Карен Ґіллан / Karen Gillan
Сюжет
Тор намагається знайти новий сенс після подій «Месників: Фінал» і подорожує разом із Вартовими Галактики. Його відносно спокійне життя закінчується появою Горра — воїна, який після особистої трагедії вирішує знищити богів.
До боротьби приєднуються Валькірія, Корґ і несподівано Джейн Фостер, яка тепер володіє Мйольніром і стала Могутнім Тором. Разом їм доведеться зупинити Горра, поки той не здійснив свій план.
Горр втрачає маленьку доньку після того, як його бог залишає його без допомоги. Зрозумівши, що боги не такі всемогутні й добрі, як він вірив, Горр отримує Некромеч і починає полювання на богів. Його мета — дістатися Вічності та попросити знищити всіх богів.
Паралельно Тор намагається зрозуміти, чого хоче від життя після всіх втрат. Він ще не відпустив Джейн, хоча вони давно розійшлися. Їхня зустріч відбувається в момент, коли Джейн сама переживає важкий період: у неї рак, а Мйольнір тимчасово дає їй сили Могутнього Тора.
Важливий нюанс полягає в ціні цієї сили. Магія Мйольніра не лікує Джейн. Навпаки, кожне перетворення на Могутнього Тора заважає її організму боротися з хворобою. Тому супергеройська частина її історії поступово стає трагічною.
Горр викрадає дітей Нового Асґарда й використовує їх як приманку, щоб заманити Тора. Герої вирушають до Зевса та інших богів по допомогу, але швидко бачать, що тим значно важливіше власне життя та комфорт. Зевс навіть намагається вбити Тора, після чого герої змушені діяти самостійно.
У фіналі Горр дістається Вічності. Тор не може зупинити його силою, тому погоджується на інший варіант: Горр просить Вічність повернути його доньку. Перед смертю Джейн використовує останні сили, щоб допомогти Тору, а Горр, зрозумівши його справжню мету, просить Тора захистити дитину.
Донька Горра повертається до життя й отримує силу Вічності. Тор забирає її із собою та фактично стає для неї батьком.
Джейн помирає, але в сцені після титрів потрапляє до Вальгалли, де її зустрічає Геймдалл.
Історія Тора після цього змінюється досить просто: він більше не самотній мандрівник, який намагається зрозуміти, ким бути. Тепер поруч із ним дитина, яку він узяв під свою опіку.
Плюси
- За комедією ховається цілком серйозна історія про повернення колишніх стосунків у момент, коли часу для другого шансу майже не залишилося.
Мінуси
- Горру дали замало простору: його трагедія та мотиви значно цікавіші за стандартний конфлікт «врятувати всесвіт», але фільм витрачає багато часу на другорядні комедійні епізоди замість розвитку його історії.
Для кого цей фільм
Для тих, кому подобається саме комедійна версія Тора після «Раґнароку», але водночас цікавіші особисті історії героїв. Варто врахувати, що під яскравим гумором тут є сюжет про рак, смерть дитини, втрату близьких і неможливість врятувати людину, яку любиш.
Коментарі